байдарки

Жовтень ві Львові

Наступний день після поїздки в Лопатин, передостання неділя жовтня.
Тиха сонячна осінь продовжується, і я зробив невеличке коло по місту в пошуках сюжетів, які ілюструють цю чудову пору року, коли кожен ковток повітря - начебто біле напівсолодке вино:

Collapse )
байдарки

Лопатинська осінь

В середині жовтня їздив в Лопатин Радехівського району Львівської області.
Головною метою було подивитись на інтер'єри костелу Непорочного Зачаття Діви Марії (Бернард Меретин, 1772), і це мені вдалося. А потім я пішов у неквапливу прогулянку селом. Стояла тиха сонячна погода, характерна для середини осіні, коли трава ще зелена, листя вже повністю жовте, та починає осипатися, а в гілках дерев висить легеньке павутиння. За районною лікарнею натрапив на цікавий будиночок:

Collapse )
байдарки

На башті Marktkirche

В останній вечір в Госларі ми проходили біля Marktkirche - старої романської церкви Козьми та Дем'яна, побудованої в середині XII сторіччя.
Виявилось, що доступ на оглядову площадку відкрито - ще півгодини. Ми скористались цією нагодою, і піднялись на північну башту висотою 66 метрів:

Collapse )
байдарки

Вечеря

Остання вечеря в Госларі.
Ми знову йдемо в Wirtshaus an der Lohmühle; за три дні ця таверна стала невід'ємною частиною нашого вечірнього відпочнику. Ще один шніцель з меню цієї таверни, баварський крем-шніцель. Поєднання м'яса з кремом має бути якоюсь лінгвістичною пасткою, але я розраховую, що друга частина речення перекладається саме як обсмажений в сирі, і замовляю цю дивовижну страву:

Collapse )
байдарки

Оперний світ Соломії Крушельницької

Сьогодні після ранкової кави зайшов в книгарню на Дорошенка, яка спеціалізується на книжках харківського видавництва Folio.
Одразу впала в око книжка Оперний світ Соломії Крушельницької. Путівник по операх з репертуару співачки, музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові. Видавництво Апріорі, Львів, 2018. 184 с.
Дійшов у вивченні історії класичної музики до періода раннього бароко, коли виникла опера, то ж якраз читаю про розвиток цього жанру у творах різних композиторів. Це придбання буде добре доповнювати картину:

Одна з ілюстрацій до книги:
Collapse )
байдарки

Kaiserpfalzgarten

Під час огляду Kaiserhaus ми звернули увагу на арку в тильній кам'яній стіні.
Kaiserpfalzgarten - маленький садок при палаці. Табличка попереджає, що сад відкритий з 1 квітня по 15 жовтня; нам пощастило - якраз почався останній тиждень роботи в цьому році. Відкритий з 8.30 до 22. Звісно, я мав хоча б вивчити його планування, та місце в загальному комплексі споруд палацу. Сонце періодично пробивало хмари, то ж мені вдалося зробити декілька якісних знімків.
Сад розташований між зовнішньою стіною міських укріплень, та стіною палацу. Навряд чи він існував у часи, коли палацом користувались імператори Священої Римської Імперії. Скоріше за все, він виник вже в XIX сторіччі, як карман між двома відновленими стінами:

Collapse )
байдарки

Kaiserpfalz Goslar

Нарешті, в останній день в Госларі склалися і погода, і вільний час, щоб відвідати головну історичну пам'ятку міста - Kaiserpfalz Goslar.
Це німецьке слово легко зрозуміти, його частини мають різні еквіваленти в інших мовах - цезар, палац; приблизно - імператорський палац. Але точного еквіваленту підібрати неможливо; в Раннє та Високе Середньовіччя цим словом називали палаци та маєтки, з яких імператор Священної Римської Імперії чинив свою владу - згідно з традицією (Reisekönigtum) він не жив постійно у столиці, а подорожував по провінціях, та підтримував контакт з своїми вассалами. Задля цього на території імперії і існувало декілька сотень таких Kaiserpfalz, або Königspfalz, розташованих на відстані денного кінного переходу один від одного.
Палац в Госларі - найбільший з них, і взагалі з секулярних будівель, що збереглись з того часу - початку XI сторіччя. Будівництво комплексу почав Конрад II в 1030 роках, і палац швидко почав відігравати важливу роль в державних справах завдяки багатим копальням відкритим тут приблизно в той самий час. Останнього разу наступний імператор відвідував палац в 1253 році; з тих пір будівлі використовувались містом задля господарчих потреб. У другій половині XIX сторіччя стіни палацу, було завалились, і магістрат вже планував ліквідувати його. Але на щастя, державна комісія вирішила відновити історичну пам'ятку, інтерес проявив імператор Вільгельм I, і на хвилі національного ентузіазму палац було повністю відновлено. На жаль не збереглися сакральні будівлі - колегіальна церква св.Симона та Іуди, церква Марії (Liebfrauenkirche), парафіальна церква св.Томаса та курія, які належали до палацового комплексу.
Ще з попереднього візиту пам'ятаю цей сюжет, як досить важкий. Найкращий ракурс, який вдалося підібрати: головна будівля, Kaiserhaus, перед нею скульптури імператорів Барбароси та Вільгельма I, і двох левів Брауншвейгу - це князівство мало великий вплив на Гослар:

Collapse )
байдарки

Ранок на Bleicheweg

В останній день в Госларі ранок видався напрочуд гарним.
Хмари в комбінації з низьким яскравим сонцем. Ніжні відтінки зеленого та синього. Ми як раз зібрались прогулятись по лісу на південь увздовж річки Geimke, і встигли побачити цю красу:

Collapse )
байдарки

Вечірня прогулянка

Після вечері ми пішли додому.
Мілкий дощ то затихав, то посилювався. Дев'ята година передостаннього дня в Госларі. Ноги ще були здатні протягнути мене декілька кілометрів, і я вирішив, що кращої нагоди для вечірньої прогулянки під дощем більше не буде. Розкрив парасольку, поставив на плейєр Miles Davis - Sketches of Spain - Concierto De Aranjuez, і пішов у темряву нічних кам'яних вуличок.
Соло на трубі в нічній тиші:

Collapse )
байдарки

Знову Wirtshaus

Цього вечора ми вирішили вечеряти в Wirtshaus an der Lohmühle.
Шукати іншого місця вже не хотілося, а в цьому в меню ще залишались декілька позицій, які потрібно було дослідити. Цього разу відвідувачів о п'ятій було менше, ніж в попередні, і я зробив декілька карточок, які ілюструють затишок цієї таверни:

Collapse )